ход сражения

milit. schlachtentscheidend

-а (ходу), προθτ. в -е κ. в -у, на -е κ. на -у, πλθ. ходы κ. хода κ. хода α.

1. (в -е, на -у)• κίνηση, μετακίνηση• βάδισμα• πορεία•

|| η ταχύτητα•

|| παλ. • εκκλσ. πομπή• λιτανεία•

2. μτφ. εξέλιξη• πορεία•

3. λειτουργία•

4. κίνηση με, δια•

5. κίνηση• ξεκίνημα (στο παίξιμο)•

|| η σειρά έναρξης•

6. τρόπος, κόλπο, μανούβρα.

7. (μουσ.)• μετάπτωση, πέρασμα, μεταλλαγή.

8. είσοδος•

|| δίοδος, πέρασμα, διάβαση•

|| μέρος πολυδιάβατο, με μεγάλη κίνηση.

εκφρ.

на -у – στα γρήγορα, στα πεταχτά•

ход (ходы, ходы) • – (στρατ.) όρυγμα επικοινωνίας•

полный -! – (παράγγελμα)• τάχιστα!•

-ом! – (απλ.) γρήγορα, ταχιά•

своим -ом – με το δικό μου τρόπο•

дело идёт своим -ом – η υπόθεση ακολουθεί την πορεία της•

- у дать – φεύγω το βάζω στα πόδια•

дать ход – α) ξεκινώ, βάζω μπρος•

шофр дал ход – ο σωφέρης ξεκίνησε, β) κατευθύνω στον κανονικό δρόμο•

не дать -у – εμποδίζω την ανάπτυξη ικανοτήτων•

пойти в - – πιάνω, διαδίδομαι, χρησιμοποιούμαι ευρύτατα.• пустить в ход βάζω σε χρήση, κυκλοφορία• εφαρμόζω•

дело пошло в ход – η υπόθεση (η δουλειά) ξεκίνησε.

1) ( движение) йөреш, бару

2) (течение, развитие) барыш

3) тех. ( функционирование) эшләү, йөреш, йөрү, адым

4) ( в игре) йөрү, йөреш; чыгу

5) (приём, манёвр) алым, ысул

6) (вход; проход) кереп йөрү юлы; ишек

7) тех. ( рабочая часть) тәгәрмәч, йөреш

•

- в ходе

1) ( перемещение на ногах) cammino м., marcia ж.

2) ( транспортного средства) marcia ж., spostamento м., movimento м.

••

3) ( процессия) processione ж., corteo м.

4) (течение, развитие) andamento м., corso м.

••

5) ( перемещение части механизма) corsa ж., movimento м., moto м.

6) ( работа механизма) funzionamento м.

7) ( в игре) mossa ж.

8) (действие, поступок) passo м., mossa ж.

9) ( вход) ingresso м., entrata ж., porta ж.

10) ( проход) passaggio м., galleria ж.

11) ( доступ) accesso м., passaggio м.

••

12) ( применение) uso м., impiego м., circolazione ж.

13) ( ходовая часть транспортного средства)

* * *

1) ( движение) moto тж. тех., movimento тж. тех., marcia f; corsa f тж. тех.; velocità f ( скорость)

2) перен. (течение, развитие) corso m, andamento m, svolgimento m; percorso

3) тех. ( функционирование) funzionamento, corso, marcia f

4)

5) (массой, потоком, о птицах, рыбах) migrazione f; passaggio

6) ( в игре) mossa f шахм.; turno m карт.

7) (приём, маневр) mossa f, passo, manovra f, stratagemma, espediente

8) ( проход) entrata f; passaggio; accesso

9) тех. ( рабочая часть)

•

- на ходу

••

* * *

1) gener. andata, andatura, avviamento (дела и т.п.), procedimento, mossa (в игре), andamento, cammino, colpo, corso (также перен.), decorso, funzione (машины, механизма), moto, trascorrimento (времени, событий и т.п.), tratto, volta

2) obs. aperta

3) liter. piega (äåë)

4) eng. corsa (поршня и т.п.), marcia, escursione, funzionamento

5) econ. svolgimento

м

1. ҳаракат, гашт, гардиш; туда ход у три часа то он ҷо сесоата роҳ аст; ход поезда гашти Поезд; тихий ход гашти суст; дать задний ход ақиб рафтан; полныйход! тез!, зуд!; полным ходом бо суръати тамом; на полном (на всём) ходу тез (бо суръат) рафта истода

2. перен. рафт, равиш, ҷараён; ход событий рафти ҳодисаҳо; ход мыслей фикрхо; ход болезни ҷараёни касалӣ; ход экономического раз­вития рафти (равиши) тарақкиётӣ иқтисодӣ

3. гардиш, тобхӯрӣ, гашт, харакат; ход руля гардиши руль; ход поршня ҳаракати поршень; ход часов гаш­ти соат; плавный ход мотора ҳаракати мавзуни мотор; холостой ход харакати бекора; по ходу часовой стрелки мувофиқи гашти ақрабаки соат

4. кор, амалиёт; ход доменной печи кори кӯраи оҳангудозӣ

5. тех. кисми кори, чарх, гилдирак; гусеничный ход тасмачарх; коляска на резиновом ходу фойтуни чархаш резинӣ

6. (в игре) рониш, гашт, рондан(и), Гаштан(и); ход конём шахм. рондани асп; ход тузом карт, гашти туз; чей ход? навбати гаштан ба кӣ?, кӣ мегардад?; ваш ход гашт аз шумо, бозӣ аз шумо

7. перен. услуб, машқ, гашт; ловкий ход гашти моҳирона

8. дар, даромад, даромадгох; парадный ход дари да­ромад; чёрный ход дари Партов; ход со двора даромад аз ҳавлӣ

9. роҳ, роҳрав; подземный ход роҳи зеризаминӣ; ходы сообщения воен. хандак. (рощ рафтуомад дар байни сангарҳои хатти ҷанг) крёстный ход церк. салнббаророн (салибу укнусхоро бардошта кӯча ба кӯча гаштани насрониён); в ходе предлог с род. дар раф­ти…, дар вақти…, дар чараёни…, ҳангоми.,.; в ходе игры дар рафти бозй; в ходе переговоров дар рафти гуфтушунид; в ходе сражения дар рафти ҷанг (муҳориба); в ходе строительства дар рафти сохтумон; в [большом] ходу серистеъмол, сермасриф; быть в большом ходу маъмул (серистеъмол, сермасриф) будан; на ходу 1) (во время движения) ҳангоми ҳаракат 2) (по­путно) дар омади гап; с ходу рафтуравон; дать ход чему 1) ба харакат овардан, ҳаракат додан; машинист дал ход, поезд тронулся машинист поездро ҳаракат дод ва поезд ба роҳ даромад 2) ба муҳокима гузоштан (супурдан); дать ходу разг. гурехтан, фирор кардан; задать хода прост, ҷуфтак кашида гурехтан; знать все ходы и выходы ҳамаи роҳу растаро донистан; не дать ходу кому роҳ додан, мамониат кардан; пойти в ход ба кор даромадан, кор фармуда шудан; пу­стить в ход ба кор даровардан, кор фармудан, ба ҳаракат даровардан; пустить в ход машину мошинро ба ҳаракат даровардан (ба кор андохтан); на \ходу подмётки рвёт (режет) аз чашм сурмаро мезанад

м.

1) ( движение) moto тж. тех., movimento тж. тех., marcia f; corsa f тж. тех.; velocità f ( скорость)

2) перен. (течение, развитие) corso m, andamento m, svolgimento m; percorso

3) тех. ( функционирование) funzionamento, corso, marcia f

4)

5) (массой, потоком, о птицах, рыбах) migrazione f; passaggio

6) ( в игре) mossa f шахм.; turno m карт.

7) (прием, маневр) mossa f, passo, manovra f, stratagemma, espediente

8) ( проход) entrata f; passaggio; accesso

9) тех. ( рабочая часть)

1) общ. решающий исход сражения

2) воен. оказывающий решающее влияние на ход сражения

3) артил. оказывающий решающее влияние на исход сражения

     κλίνω

     (ῑ) (эп. aor. med. ἐκλινάμην; pass.: fut. κλιθήσομαι, aor. 1 ἐκλίθην с ῐ и ἐκλίνθην, aor. 2 ἐκλίνην с ῐ, pf. κέκλῐμαι; эп. 3 л. sing. praes. conjct. κλίνῃσι)

    1) склонять, наклонять

    

(τάλαντα Hom.; τὸ πρόσωπον εἰς τέν γῆν NT.)

    2) клониться, склоняться, подходить к концу

    

(ἅμα τῷ κλῖναι τὸ τρίτον μέρος τῆς νυκτός Polyb.; ἥ ἡμέρα ἤρξατο κ. NT.)

    3) прислонять, приставлять, упирать

    

(μάστιγα ποτὴ ζυγόν, σάκεα ὤμοισι Hom.)

    4) придвигать

    

(ἅρματα πρὸς ἐνώπια Hom.)

    5) прогибать, т.е. взламывать

    

(κλῇθρα Soph.)

    6) pass. опускаться, падать

    

(φύλλα κεκλιμένα Hom.)

    7) класть, укладывать

    

(τινὰ εἰς εὐνήν Eur.)

    8) pass. ложиться

    

κλίνθη κεκμηώς Hom. — (Ахилл) лег усталый;

    9) pass. быть сложенным, лежать

    

(ἔντεα χθονὴ κέκλιτο Hom.)

    10) pf. pass. быть расположенным, находиться

    

(ἁλί Hom.; εἰς τὰς ἄρκτους Polyb.; πρὸς Φοινίκην Diod.)

    11) pf. pass. обитать, жить

    

(λίμνῃ κεκλιμένος Κηφισίδι Hom.)

    12) pass. лежать в могиле, быть погребенным

    

(Ἀλφεοῦ πόρῳ Pind.)

    13) смещать, сдвигать, передвигать

    

(τι ἐκ τῶν ἀριστερῶν ἐπὴ τὰ δεξιά Plat.)

    14) отворачивать

    

(ὄσσα πάλιν Hom.)

    15) поворачивать

    

κ. μάχην Hom. — изменять ход сражения

    16) отражать, отбрасывать, обращать в бегство

    

(Τρῶας Hom.; παρεμβολὰς ἀλλοτρίων NT.)

    17) поворачиваться

    

κ. ἐπ΄ или παρ΄ ἀσπίδα Polyb. — поворачиваться в сторону щита, т.е. налево;

    18) грам. изменять по падежам или лицам, т.е. склонять или спрягать

оказывающий решающее влияние на ход сражения

1)

а) давать (d. alicui bibere Pl, Cato; d. pecuniam C)

б) подавать, протягивать (alicui manum O etc.; aliquid in manum Pl)

перен. d. manus C, Cs, Nep — сдаваться, признавать себя побеждённым

в) предлагать ( accipere quod datur C); раздавать ( frumentum plebi VP); выдавать ( praemium pro pietate C)

г) даровать (vitam C, V; libertatem C); разрешать, позволять (d. bonum malumque dignoscere Sen)

д) преподносить, дарить, приносить (в дар) (alicui dona Pl; alicui aliquid dono Ter, Nep); передавать, вручать ( alicui litteras ad aliquem C)

2) приносить в жертву ( deo exta O); посвящать, воздвигать, строить (deo templum O)

3) порождать, производить на свет (liberos Ctl; prolem V)

4) образовывать ( longos tortūs V)

5) отправлять, посылать ( litteras ex Trebulano C)

6) вносить, платить (aes и aera H, O etc.); понести (poenas C etc.); доставлять ( apes mella dant O)

7) делать ход в игре (d. calculum C)

8) отпускать, ослаблять ( lora V)

9) устраивать (alicui cenam Pl, Ter, C etc.; ludos populo L); ставить на сцене, инсценировать (fabulam Ter, C)

10)

а) наносить, причинять (alicui damnum Ter; vulnera ferro O)

б) предоставлять ( opportunam facultatem ad aliquid C)

11)

а) проливать ( lacrimas O); наливать ( vinum in manūs Pt); испускать ( lucem H)

б) издавать (sonum V; gemitum O)

12)

а) произносить (voces, dicta O, V)

б) сообщать, рассказывать, называть ( unum da mini ex oratoribus illis C)

13) закидывать ( retro capillos O); класть, вкладывать, опускать (corpus tumulo O; urnae ossa Pers); погружать ( in fluvios ardentia membra Lcr)

14) заковывать ( monstrum catenis H)

15) ставить, натягивать (vela carinae O; fila lyrae O); протягивать ( bracchia ad aliquid O)

16) подставлять ( alicui cervīces C)

17) отводить ( alicui locum in theatro T); посвящать ( noctem spmno O и quieti L)

18) уступать ( aliquid precibus alicujus QC)

19)

а) вменять (aliquid laudi, crimini alicui C); назначать ( alicui diem PJ); обрекать (aliquem exitio Lcr, O; morbo mortique Lcr; urbem excidio ac ruinis L)

б) повергать (aliquem in luctum O, in timorem Pl)

20)

а) бросать, швырять (aliquem in и ad terram Lcr, Pl)

б) ввергать ( aliquem in caveam Pl); предавать ( corpus sepulturae Su)

21) помещать, отдавать ( aliquem in hanc domum Ter); отправлять ( aliquem Luceriam L)

22) вверять, передавать (filiam genero V, O; infantem nutrīci O)

23) внушать, вдохнуть (spem C; animos O); наводить, навеять ( alicui somnum O)

24) причинять ( alicui dolorem C)

25) назначать (aliquem comitem QC; arbitrum C); определять, класть (finem alicui и alicui rei O etc.)

26)

а) обращать ( hostes in fugam Cs)

б) принуждать ( aliquos in deditionem L)

27) прощать ( aliquid alicui C)

28) решать

1) даваться или быть данным, разрешаться, быть возможным

2) показываться ( dare se urbi Vop)

3) обнаруживать себя, выказать себя (d. se alicui placidum O)

4) войти ( in medias acies V)

5) принимать участие (convivio Su; in bella V)

6) покоряться, подчиняться, уступать, поддаваться, сдаваться (alicui Pl, Ter, C etc.)

7) представиться, быть в распоряжении

8)

а) предаваться (quieti, somno C, PJ etc.; voluptatibus C)

б) посвящать себя (huic generi litterarum C; ad legendos libros C)

9) вести себя

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да